Нові ринки та нові правила: що чекає на український бізнес і економіку на шляху до ЄС

Повний доступ до єдиного ринку ЄС, нові можливості для експорту, інвестицій та фінансування бізнесу можуть докорінно змінити українську економіку.

Водночас інтеграція до Європейського Союзу означає не лише нові перспективи, а й необхідність працювати за європейськими правилами та стандартами. Уже сьогодні українські підприємці отримують гранти на розвиток власної справи, навчаються за програмами ЄС, а компанії поступово адаптуються до нових вимог.

У цьому матеріалі розповідаємо, як євроінтеграція вплине на економіку, бізнес і добробут українців, які можливості відкриються після вступу до ЄС та які реформи ще належить пройти Україні.

ЄС та добробут: чи варто чекати на більші доходи?

Одне з головних очікувань українців від євроінтеграції — зростання зарплат. Сьогодні Україна залишається серед країн із найнижчим рівнем середньої оплати праці в Європі. За останніми даними Міністерства фінансів, середня зарплата в Україні становить 545,9 євро на місяць, тоді як середній показник у країнах ЄС сягає близько 3,3 тис. євро до оподаткування. Навіть у державах Центральної та Східної Європи, які приєдналися до Євросоюзу пізніше, середня зарплата нині перебуває в межах 1,3–1,8 тис. євро.

Втім, сам вступ до ЄС автоматично не підвищує доходи населення. Зростання зарплат залежить від розвитку економіки, продуктивності бізнесу, інвестицій та прозорих правил роботи ринку.

Механізми запобігання нечесним гравцям

Однією з перешкод для економічного розвитку України залишається значний рівень тіньової економіки. За оцінками Міністерства економіки, її обсяг становить від 20 до 50% ВВП. Це означає недоотримані податки, нерівні умови для бізнесу та спотворення реальної картини ринку праці.

Для порівняння, у Німеччині тіньова економіка оцінюється у 8–11% ВВП, у Франції — 10–12%, у Польщі — 15–18%, а в Румунії — 25–28%.

Саме тому Європейський Союз приділяє значну увагу боротьбі з непрозорими фінансовими схемами. Для цього діє законодавство із запобігання відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (AML), яке передбачає обмін інформацією між країнами, суворіші санкції за порушення та обмеження готівкових розрахунків. Координує цю роботу нове європейське агентство AMLA.

Для фінансових установ, які систематично або грубо порушують вимоги AML, передбачені штрафи до 10% річного обороту компанії, персональна відповідальність керівників, а в окремих випадках — заборона на подальшу діяльність. Також у ЄС встановлено загальний ліміт на готівкові розрахунки — не більше 10 тис. євро в межах однієї операції.

Що відбувається з економікою після вступу до ЄС

Прикладом економічної трансформації є Польща, яка приєдналася до Європейського Союзу у 2004 році.

Як зазначають у Єврокомісії, «регіональна політика є основною інвестиційною політикою ЄС». Її мета — скорочувати диспропорції між регіонами, спрямовуючи інвестиції туди, де вони найбільше потрібні. Цей підхід перегукується з реформою децентралізації в Україні та може стати одним із ключових принципів повоєнної відбудови.

Польща також повною мірою скористалася перевагами єдиного ринку ЄС. Доступ до нього, прилив інвестицій і включення до європейських виробничих ланцюгів стали одними з головних чинників економічного зростання країни.

Томас Баррет, викладач економіки в KSE University, експерт Bertelsmann Foundation та дослідник Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень (ZOiS) у Берліні, зазначає:

«Поширена хибна думка полягає в тому, що головною вигодою від вступу до ЄС будуть європейські кошти. Насправді каталізатором економічної трансформації є створення умов, за яких бізнес зможе інвестувати, зростати, наймати працівників і підвищувати зарплати. Це стане можливим завдяки доступу до ринку ЄС, новим можливостям фінансування та інтеграції українських компаній у європейські ланцюги створення вартості».

За оцінками Польського економічного інституту, без членства в ЄС ВВП Польщі на душу населення сьогодні був би приблизно на 40% нижчим.

Гранти на власну справу: хто вже може отримати підтримку

Європейські програми вже сьогодні допомагають українському бізнесу розвиватися та виходити на нові ринки. Однією з ключових є ініціатива EU4Business, через яку Європейський Союз підтримує малі та середні підприємства в країнах Східного партнерства. Програма працює у співпраці з українськими банками та міжнародними фінансовими інституціями: ЄС надає фінансові гарантії й інші інструменти підтримки, завдяки яким підприємці можуть отримувати кредити на вигідніших умовах.

Окрім фінансування, підприємці можуть безкоштовно навчатися, отримувати консультації експертів і адаптувати бізнес до нових умов.

Особливий акцент програма робить на підтримці тих, хто найбільше постраждав від війни або раніше мав обмежені можливості для розвитку власної справи. Зокрема:

• релокованого бізнесу — гранти на відновлення роботи, закупівлю обладнання та відновлення виробництва;
• жіночого підприємництва — у 2024 році понад 36% підприємств, які отримали підтримку EU4Business в Україні, належали жінкам;
• ветеранів та їхніх родин — фінансова підтримка бізнесів, заснованих ветеранами, а також стимули для компаній, які працевлаштовують ветеранів.

Гранти найчастіше розподіляють через державний портал Дія.Бізнес. Актуальні проєкти можна знайти на сайті.

За останніми даними EU4Business, лише у 2024 році ініціатива підтримала 14 860 українських підприємств. Це сприяло створенню понад 18 тис. нових робочих місць і зростанню сукупного обороту підтриманого бізнесу на 7%.

Втім, євроінтеграція впливає не лише на економіку та ринок праці. Вона також передбачає посилення захисту прав людини й удосконалення роботи державних інституцій. Про ці зміни розповідає голова Консультативної місії ЄС в Україні з червня 2023-го по червень 2026 року Рольф Холмбо:

«Один із відчутних результатів євроінтеграції — це зміцнення верховенства права. У повсякденному житті це означає більш професійну роботу поліції, чіткіші процедури, більшу підзвітність інституцій і кращий захист прав людей. Для внутрішньо переміщеної особи це може означати, що спілкування з правоохоронцями буде безпечнішим, уважнішим і з повагою. Це також означає кращий захист від шахрайства, експлуатації чи дискримінації, а також більш ефективне реагування на випадки домашнього насильства або майнові злочини».

Що Україна отримає після вступу в ЄС

За словами Яни Охріменко, старшої економістки Центру економічної стратегії, членство в ЄС відкриє Україні три ключові можливості.

По-перше, український бізнес отримає повноцінний доступ до внутрішнього ринку ЄС, а громадяни — простіший доступ до фінансових, цифрових та інших послуг.

«Український бізнес отримає доступ до величезного ринку збуту та зможе залучати інвестиції з ЄС. Лібералізація сприятиме економічному зростанню і, відповідно, підвищенню рівня життя», – каже експертка.

По-друге, Україна зможе претендувати на кошти політики згуртованості — одного з головних інструментів ЄС для підтримки менш розвинених країн і регіонів. Ці ресурси спрямовують на розвиток інфраструктури, енергетики та людського капіталу.

«Для України політика згуртованості має стати важливим інструментом повоєнного відновлення», – акцентує Охріменко.

По-третє, євроінтеграція означає вищі стандарти захисту прав людини — від трудових гарантій до доступності публічного простору й підтримки людей, які поєднують роботу з доглядом за дітьми.

«Я думаю, в Україні зараз достатньо людей, які оцінять доступний для людей з інвалідністю публічний простір, а також право на гнучкий графік роботи для опікунів дітей дошкільного віку».

Вимоги ЄС: стереотипи та реальні перепони

Побутує думка, що адаптація до правил і стандартів ЄС може витіснити з ринку українські підприємства, які не готові до таких змін. Насправді ж європейські норми впроваджуються поетапно, щоб бізнес мав час адаптуватися. Хоча цей процес потребує додаткових ресурсів, у довгостроковій перспективі він відкриває компаніям доступ до нових ринків, інвестицій і ширших можливостей для розвитку.

«Питання стосується не стільки факту членства ЄС, скільки необхідності працювати за більш вимогливими правилами щодо якості та безпечності продукції, сертифікації, маркування, екологічних стандартів, простежуваності походження товарів, захисту прав споживачів, трудових стандартів і звітності. Великі експортери часто вже частково адаптовані до цих вимог, а от малому і середньому бізнесу буде складніше», – підкреслює Охріменко.

Щоб перехід не став шоком для бізнесу, потрібні чіткі графіки впровадження нових вимог, перехідні періоди для найбільш чутливих секторів, практичні роз’яснення та фінансова підтримка.

«Це можуть бути гранти або пільгові кредити на модернізацію, ваучери на сертифікацію, а також розвиток українських лабораторій», — підкреслює експертка.

І додає, що впровадження цих заходів входить до компетенції держави, яка має стати партнером для підприємців у процесі євроінтеграції.

«Тут справді існує проблема “курки і яйця”. Бізнес часто не готовий інвестувати у впровадження дороговартісних стандартів ЄС до отримання повного доступу до єдиного ринку, а уряди неохоче запроваджують ці стандарти з тієї самої причини. Для України ця дилема сьогодні менш гостра, адже ЄС уже став її головним торговельним партнером. Натомість одним із ключових кроків для відновлення промисловості має стати “промисловий безвіз”, який дозволить визнавати в ЄС товари, що пройшли українське регуляторне схвалення».

Деякі вимоги дійсно стають перешкодою для українських бізнесів, адже не враховують поточні умови. Так, під час масштабних блекаутів узимку 2025–2026 років знову почав діяти Механізм вуглецевого коригування імпорту ЄС (CBAM), застосування якого до цього було відтерміноване через повномасштабне вторгнення. У довгостроковій перспективі цей механізм має стимулювати екологічну модернізацію виробництва та запобігати перенесенню підприємств до країн із м’якшими екологічними вимогами. Проте в умовах енергетичної кризи його повернення український бізнес сприйняв украй болісно.

Щодо енергетичних реформ Томас Баррет зазначає наступне:

«Після 2014 року, а особливо після 2022-го, Україна досягла значного прогресу в інтеграції своїх енергетичних ринків із ЄС. Водночас країна активно рухається у напрямку розвитку відновлюваної енергетики, що з часом має посилити її енергетичну стійкість. Однак попереду залишаються складні рішення щодо ціноутворення, модернізації інфраструктури та корпоративного управління. У цій сфері перетинаються інтереси державних і приватних енергетичних компаній, місцевої влади та споживачів, які чутливо реагують на зміну тарифів».

Економіка майбутнього: ЄС переосмислює виробництво

Повномасштабна війна прискорила переосмислення економічної безпеки Європи. ЄС дедалі більше прагне розміщувати виробництво ближче до власного ринку, щоб зменшити залежність від імпорту та зміцнити стійкість економіки. За таких умов промисловий потенціал України може відіграти важливу роль у формуванні нових європейських виробничих ланцюгів.

Це також поступово змінюватиме культуру споживання — від дешевих товарів до якіснішої продукції «на роки».

«Домашня робота» України на шляху євроінтеграції

Попри вже зроблені кроки, економічна сфера залишається одним із найскладніших напрямів євроінтеграції. Україні ще належить адаптувати законодавство до правил ЄС, спростити умови ведення бізнесу та забезпечити рівні правила гри для всіх учасників ринку.

І це — лише частина реформ, передбачених одним із шести переговорних кластерів. Значну їх частину Україна може впроваджувати вже сьогодні, попри повномасштабну війну.

«Наприклад, наразі ми відчуваємо дефіцит робочої сили — і Європейська Комісія рекомендує залучати до ринку праці ветеранів, внутрішньо переміщених осіб і жінок, а також реформувати професійно-технічну освіту. Нам потрібні кошти на оборону — і нам рекомендують мобілізувати внутрішні доходи», — пояснює Яна Охріменко.

Водночас частину реформ неможливо повністю реалізувати, доки триває війна.

«Йдеться, зокрема, про повноцінне проведення виборів, відновлення громадської участі та скасування валютних обмежень. Водночас ЄС не вимагає виконання цих умов під час війни — важливо лише, щоб воєнні обмеження залишалися тимчасовими та пропорційними», – вважає експертка.

Отже, євроінтеграція сама по собі не гарантує економічного дива. Вона створює умови для нього: відкриває доступ до єдиного ринку, інвестицій, нових технологій і вищих стандартів ведення бізнесу.

Попри повномасштабну війну, Україна вже впроваджує частину необхідних реформ. Найскладніші рішення ще попереду, однак дедалі більше компаній працюють за європейськими правилами, розглядаючи їх не як формальну вимогу, а як інвестицію у власну конкурентоспроможність.

Зростання зарплат, нові робочі місця та вищий рівень життя залежатимуть не лише від членства в ЄС, а й від того, наскільки ефективно Україна скористається можливостями, які воно відкриває.

Авторка матеріалу: Дар’я Маслєнкова

Читайте також: Шлях України до ЄС: що зміниться для країни та людей

---

---