«Ці міста будуть стирати»: як може змінитися ситуація у Слов’янську і Краматорську
Тиск на Слов’янськ і Краматорськ зростає: обстріли посилюються, дітей евакуюють, інфраструктура під ударом. Експерти у проєкті «На часі» кажуть — це початок нової фази наступу РФ.
Наступ, який уже почався: що змінилося з березня
Експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк зазначає, що формально противник розпочав наступальну кампанію ще в середині березня. За його словами, про це свідчить різке зростання інтенсивності штурмів, а також збільшення кількості авіаційних, артилерійських ударів і атак безпілотниками. Водночас російські війська перекидають техніку на визначені напрямки, щоб активніше застосовувати її після того, як висохне ґрунт.
Окрему увагу експерт звертає на штурм поблизу Лиману 19 березня, під час якого противник залучив цілий батальйон.
«Це подія всефронтового масштабу», — підкреслює він.
За його словами, подібний рівень залучення сил востаннє був під час боїв за Бахмут і Авдіївку. Водночас ця спроба прориву, одна з найбільших на слов’янському напрямку, не принесла ворогу відчутних результатів.
Попри активізацію, у березні-квітні просування російських військ на цьому напрямку залишається мінімальним, а їхні дії мають переважно локальний характер. Кевлюк наголошує: без захоплення Лиману противник не зможе створити зручні умови для подальшого наступу на Слов’янськ і Краматорськ. За таких обставин шансів на швидкий прорив він не бачить.
«Поки противник не захопив місто Лиман, він не завершив створення зручних для нього вихідних умов для продовження бойових дій проти Слов’янсько-Краматорської агломерації».
Що далі зі Слов’янськом і Краматорськом: три сценарії від експерта
Водночас безпекова ситуація в самій агломерації, за оцінкою експерта, лише погіршуватиметься. Обидва міста залишаються важливими логістичними хабами для Сил оборони, через які забезпечується утримання всього «поясу фортець» на Донеччині. Саме тому вони стають пріоритетною ціллю для російських атак.
Кевлюк окреслює три можливі сценарії розвитку подій. Найбільш імовірний передбачає подальше нарощування тиску: локальні штурми, інфільтрацію, масовані удари по містах і системне руйнування критичної інфраструктури — водо-, тепло- та енергопостачання. На підступах до агломерації, за його словами, триватиме виснажлива позиційна боротьба.
«На підступах до міст буде важка позиційна боротьба, яка триватиме, мабуть, до кінця року щонайменше».
Оптимістичний сценарій можливий за умови достатньої підтримки з боку міжнародних партнерів і наявності резервів — тоді українські сили зможуть проводити успішні контрдії. Натомість песимістичний варіант передбачає накопичення противником ресурсів і спробу завдати серії ударів по стиках між українськими підрозділами. Найбільш вразливою ділянкою експерт називає простір між Слов’янськом і Краматорськом, де ворог може спробувати розділити угруповання та оточити його по частинах.
Співзасновник аналітичного проєкту DeepState Руслан Микула також наголошує на стратегічному значенні агломерації. За його словами, Слов’янськ і Краматорськ є ключовими для утримання всієї Донецької області, тому їхня втрата є критичним ризиком, якого не можна допустити.
Він зазначає, що російські війська вже зараз намагаються бити по логістиці та цілеспрямовано погіршувати умови життя в містах — знищують будівлі, інфраструктуру, укриття.
«Ці міста будуть, на жаль, далі стирати», — каже Микула.
На цьому тлі експерт закликає цивільних, які залишаються в агломерації, серйозно замислитися над евакуацією. За його словами, вогневий вплив на ці міста найближчим часом лише посилюватиметься, а безпекова ситуація — погіршуватиметься.
«Місцевим жителям, які ще там залишаються, варто переглянути ставлення до виїзду і все ж таки виїхати з цих міст, адже вогневий вплив буде там тільки посилюватися».
Чому Лиман — ключ до Слов’янська
Руслан Микула погоджується з оцінкою, що одним із ключових кроків російських військ на цьому напрямку може стати спроба захоплення Лиману. За його словами, логіка дій противника полягає не лише у прямому штурмі міст, а й у спробах створення умов для оточення.
Він нагадує, що раніше російські сили намагалися реалізувати подібний сценарій навколо Костянтинівки — обійти місто, вийти на Дружківку з півдня та сходу і таким чином взяти населений пункт у «кліщі», не заходячи безпосередньо в нього.
«Вони взагалі в минулому році планували Костянтинівку не штурмувати, а просто її обійти і оточити. Їм це не вдалося, тому вони зараз повернуться до тактики того, що в Костянтинівку вони намагаються зайти вже напряму».
Подібний підхід, за його оцінкою, може бути застосований і щодо Слов’янсько-Краматорської агломерації. Російські війська прагнутимуть просуватися через Костянтинівку та Дружківку, намагаючись обійти агломерацію з півдня. Водночас захоплення Лиману залишається важливим елементом цієї стратегії — воно дозволить противнику максимально наблизитися до Слов’янська і створити вигідні умови для подальших дій.
Додатковим фактором є природний рубіж у вигляді річки Сіверський Донець. У разі втрати Лиману і прилеглих територій оборона на окремих ділянках може суттєво ускладнитися.
«Є території, які буде дуже важко обороняти», — пояснює Микула, маючи на увазі можливість спроб виходу ворога в тил Слов’янська.
Водночас він скептично оцінює поширену тезу про вирішальну роль висот довкола міста. За його словами, якщо дивитися на рельєф, Слов’янськ і Краматорськ радше розташовані у низовині порівняно з висотами в районі Часового Яру та північніше, тож цей фактор не є визначальним у поточній ситуації.
Щодо перспектив погіршення безпекової ситуації, експерт утримується від чітких часових прогнозів, однак окреслює критичний рубіж. За його словами, ситуація може різко ускладнитися, коли лінія бойового зіткнення наблизиться до районів Васютиного та Ніконорівки. У такому разі російські війська зможуть підтягнути ствольну артилерію на ефективну відстань і значно посилити вогневий вплив на міста.
Наразі, пояснює Микула, артилерія працює з більш віддалених позицій — зокрема з районів північніше Бахмута. Але у разі просування фронту ближче до Слов’янська, обстріли можуть вестися вже з районів Привілля та Малинівки. Відстань у приблизно 15 кілометрів є оптимальною для ураження міської інфраструктури ствольною артилерією.
Окремо він звертає увагу на зміну ситуації на ділянці траси М03, яка веде до Слов’янська з боку Бахмута. Тривалий час після окупації міста там не спостерігалося активного просування російських військ, однак нині ситуація змінилася. За словами Микули, однією з причин стала недостатня готовність українських сил до посилення наступальних дій противника на цій ділянці.
Він проводить паралелі з подіями річної давнини в районі Воздвиженки та Єлизаветівки, де спочатку відносно спокійна ділянка фронту була прорвана малими силами через недооцінку загрози. Подібний сценарій, за його словами, повторився і тут: противнику вдалося швидко порушити бойові порядки, після чого українські підрозділи були змушені реагувати вже постфактум.
Наразі Сили оборони намагаються стабілізувати ситуацію і вирівняти лінію фронту. Водночас, як зазначає експерт, частину можливостей для стримування просування було втрачено — зокрема після того, як російські війська зайняли Васюківку і намагаються закріпитися та вирівняти позиції в напрямку Федорівки та Никифорівки.
Експерти сходяться в тому, що швидкого прориву наразі немає, однак тиск з боку російських військ зростатиме — через обстріли, удари по інфраструктурі та спроби розхитати оборону на окремих ділянках.
Ключовими факторами залишаються контроль над Лиманом і відстань до фронту: саме вони визначатимуть, наскільки інтенсивним стане вогневий вплив на міста. Водночас для цивільних це означає одне — безпекова ситуація найближчим часом навряд чи покращиться, і ризики лише зростатимуть.
Читайте також: Закон про евакуацію підписано: які можуть бути наслідки
Підписуйтесь на нас у соціальних мережах.
Підтримайте нашу роботу і допоможіть нам зростати та надавати якісні послуги.
