Ігор Краснослободцев: альпініст зі Сватового, ім’ям якого назвали льодовик

Український альпініст та науковець Ігор Краснослободцев загинув у 22 роки. Він досліджував глетчери Кавказу та Альп, захоплювався наукою, горами та фотографією. У Центральній Азії навіть є льодовик, названий його ім’ям. Як Ігора Краснослободцева згадували земляки, що його надихнуло стати дослідником і як обірвалося його життя – читайте у нашому матеріалі або дивіться у відео за посиланням.
Від степу Луганщини до гір Кавказу
Народився Ігор Краснослободцев 1 листопада 1947 року у Сватовому, на півночі Луганської області в родині телеграфного працівника. За спогадами земляків, мама — Інна Миколаївна та тато — Сергій Васильович були дуже працьовитими та вимогливими, і до себе, і до сина. Родина мешкала у 103-му будинку на вулиці Ветеринарній. Із самого дитинства майбутній науковець тяжів до вивчення природи. За життя його мама розповідала, що Ігор любив спостерігати за сонцем. А коли повертався додому, одразу брав до рук олівці, фарби і малював побачене. У сім років він пішов до Сватівської залізничної школи № 38. Навчався добре, брав участь в олімпіадах, грав на баяні, займався важкою атлетикою, вивчав німецьку, англійську, малював та навіть оформлював шкільну газету. За це якось отримав винагороду – поїздку на Кавказ. Там, за спогадами сватівчан, Ігор зробив багато цікавих знімків, але вони не збереглися до наших днів.
Місія – встигнути все
У 1966 році Ігор закінчив школу зі срібною медаллю і вступив до Московського державного університету ім. Ломоносова на географічний факультет. Обрав найменш вивчену на той момент галузь — гляціологію і кріолітологію. Краснослободцев завжди був відданим рідному краю – саме любов до Луганщини наштовхнула його досліджувати інші території. Але цікавився він не лише горами, мав широке коло інтересів: брав участь у факультетських оглядах самодіяльності, піднімав штангу і якось навіть посів друге місце на університетських змаганнях. Навчання Ігор Краснослободцев поєднував з роботою: після лекцій і семінарів, інколи ночами, йшов працювати.
Під час студентських практик бував на льодовиках Полярного Уралу та Кавказу. А потім – писав про це наукові статті. Зокрема, класифікував кам’яні печери, порівнював льодовики Кавказу із глетчерами Альп, фотографував ландшафти.
Смертельна експедиція
У серпні 1970 року, перед переддипломною практикою, Краснослободцев, разом з іншими студентами, відправився на наукову експедицію у Східний Памір. У долині річки Марканса вони досліджували льодовики вчотирьох. Мертвий шпилястий ландшафт Ігор фотографував з борту гелікоптера.
«По дорозі бачили багато завихрень та смерчів, які піднімали пил на дуже велику висоту, це пояснюється своєрідним розташуванням хребтів. Рослинності тут немає, іноді трапляються кущики трави. Найцікавіші елементи гірського рельєфу. Сонце. Засмагаємо. Незабаром буду. Ваш син Ігор», – писав Краснослободцев у листі своїм батькам.
Експедиція тривала кілька днів. Зранку 22 серпня група відправилася на зйомку фірної зони льодовика. Старшим був Ігор Краснослободцев. Коли всі необхідні матеріали були зібрані, гляціологи почали спуск. До табору залишалося 5-7 хвилин, аж Ігор відв’язав мотузку і відійшов у сторону, щоб зробити ще одну фотографію. Раптом його нога зісковзнула вниз. Лише через годину команді вдалося витягли його назад. Ще понад дві години йому робили штучне дихання, масаж серця, а коли впевнились, що Ігор помер – зняли табір і знесли тіло з зони трагедії вниз, подолавши близько 5 км. За рішенням учасників таджиксько-памірської гляціологічної експедиції, льодовик у басейні річки Маркансу, на якому загинув Ігор Краснослободцев назвали його ім’ям і присвоїли йому 69 номер. А ще у підніжжя скелі молоді вчені збудували невеличкий обеліск.
Поховали Ігоря Краснослободцева на Лісовому кладовищі у Києві. На момент загибелі йому було 22 роки.
Читайте також: Дівчина з Бахмута, яка стала зіркою «Комеді Франсез»