Командир 7 корпусу ДШВ: оборона Покровська стримала просування російської армії до Добропілля

Оборона Покровська на Донеччині відіграла найважливішу роль у стримуванні просування російської армії в глибину українських територій. Про це заявив командир 7 корпусу швидкого реагування десантно-штурмових військ Євген Ласійчук, передає «Українська правда». 

Українським військовим вдалося «завʼязати» війська РФ у вуличних боях, щоб окупанти не змогли швидко просунутися до Добропілля та пройти через увесь регіон. Улітку 2025 року під час оборони Покровська росіяни також наступали на Мирноград та Добропілля. Однак, якщо у Покровську та Мирнограді окупанти інфільтрувалися до українських позицій, то у Добропіллі війська РФ саме прорвалися.

«На той момент необхідна була реакція військового керівництва на активні дії противника. Вибираючи між Покровськом і Добропіллям, тобто куди направляти резерв, було обрано Добропілля – і це правильно. Інакше противник заволодів би широким фронтом на оперативну глибину», — зазначив Ласійчук.

Українські військові намагалися перекривати дороги до міст ударами по логістиці РФ безпілотниками середньої дальності ураження, проте «закрити» усі шляхи до міста було «справді дуже важко». Крім того, російські війська постійно змінювали маршрути під’їзду до Покровська. А це впливало на підготовку ударів по логістиці окупантів.

«Покровськ зав’язав противника на себе. Його оборона тривала не тиждень, не місяць, а, як озвучив попередній головнокомандувач, 2 роки. На той час ми обліковували угруповання противника до 170 тисяч – це Покровськ разом із Мирноградом. На дорогу Селидове – Покровськ припадало, можливо, 5% логістичного забезпечення. Я розумію ваші слова про “перекриття всіх доріг”, ми намагалися це зробити, зокрема мідлстрайками, але перекрити все суцільно – справді дуже важко», — пояснив Ласійчук.

Інфільтрація російських військ у Покровськ розпочалась у районі села Звірове, що на південний захід від Покровська. У самому місті вони переважно переховувалися по підвалах – чекаючи на підмогу, іноді вступали у стрілецькі бої з українськими військовими. 

Сили оборони провели зачистки у місті, однак очікуваного результату вони не дали. Першою причиною Ласійчук назвав те, що угруповання, яке стояло на Покровському напрямку, не перекрило точки інфільтрації армії РФ у місто. Зачистка проводилася замалими силами, а росіяни на цьому напрямку мали контроль над небом. Наприкінці листопада українські військові тримали оборону на півночі Покровська, однак змінити ситуацію в місті не вдалося.

За словами Ласійчука, на утримання Покровська треба було три бригади. На зачистку хоча б одна дієва бригада ДШВ, тобто підготовлена і навчена. Однак сил було недостатньо.

Силам оборони довелося відходити з одного населеного пункту поблизу Покровська. Йдеться про село Лисівка, де українські підрозділи блокували просування окупантів із траси зі Селидового. Однак російській армії вдалося обійти населений пункт із флангів. Частину оборонців не вдалося евакуювати з Лисівки, додав Євген Ласійчук. 

Командир 7 корпусу ДШВ зазначив, що окупанти планували використати Мирноград як плацдарм для подальшого наступу.

«У планах противника було розвивати дуже швидкий наступ. Деяким штурмовим групам ставилася задача, не зупиняючись у Покровську, рухатися на північ до Добропілля. Саме Покровськ не дозволив це зробити. Покровськ зав’язав противника на вулицях», — йдеться у повідомленні.

Читайте також: У бригаді «Рубіж» спростували заяви росіян про захоплення Білозерського на Покровському напрямку

---

---