Після 2022 року Росія втричі розширила міжнародні зв’язки окупованих Донеччини та Луганщини
Росія значно розширила кількість міжнародних контактів, пов’язаних з окупованими територіями Донецької та Луганської областей. Для цього окупанти використовують культурні заходи, форуми, виставки, бізнес-проєкти, медійні кампанії та участь іноземних журналістів і блогерів. Таких висновків дійшли автори нового дослідження медіа «Реальна газета».
Дослідження охоплює період із травня 2014 року до липня 2026 року та аналізує міжнародні контакти окупаційних адміністрацій не лише через призму офіційного визнання так званих «ДНР» і «ЛНР», а й через процес їхньої поступової легітимізації за допомогою неофіційних і напівофіційних зв’язків.
Аналітики розділили міжнародну взаємодію на три напрями — політичний, економічний та культурний. Вони дійшли висновку, що після 2022 року масштаби такої взаємодії не скоротилися, як можна було очікувати, а навпаки — суттєво зросли.
Якщо за вісім років до повномасштабного вторгнення дослідники зафіксували контакти окупованих територій із представниками 18 держав, то за наступні чотири роки — вже 59.
Найбільше зростання відбулося у культурній сфері. До 2022 року дослідники зафіксували взаємодію з дев’ятьма країнами, після — вже з 47. Саме культура стала головним інструментом розширення географії таких контактів, адже проведення виставок, концертів чи дитячих поїздок не потребує міждержавних угод або офіційного визнання.
У дослідженні зазначається, що Росія використовує централізовану систему поширення таких заходів. У Москві або на окупованих територіях створюють виставки, форуми чи телемости, після чого їх демонструють через мережу «Русских домов», дипломатичних представництв і російських культурних центрів за кордоном. Кожен такий захід згодом подається як доказ міжнародного інтересу до окупованих територій.
Серед найбільш поширених проєктів дослідники називають виставки «Летописцы истории», «Мы обвиняем», «Люди мира» та «Мариуполь 2022–2025». На думку авторів, їхня спільна мета — просувати російські наративи про війну, представляти окупацію як «визволення» та створювати позитивний образ анексованих територій.
Окрему роль у цій кампанії відіграють іноземні журналісти, блогери, документалісти та медійні активісти. У дослідженні згадуються представники Італії, Сербії, Бразилії, Фінляндії, Марокко та інших країн, які роками відвідували окуповані території, створювали репортажі, документальні фільми, інтерв’ю та інші матеріали. Згодом ці публікації використовувалися російськими та окупаційними медіа як нібито підтвердження міжнародної підтримки або зацікавленості окупованими територіями.
Читайте також: Після війни: хто житиме поруч і через що можуть виникати конфлікти