Примусова паспортизація, депортація та катування: в Україні пропонують уточнити перелік воєнних злочинів

1 хвилина на читання
Зображення посту: Примусова паспортизація, депортація та катування: в Україні пропонують уточнити перелік воєнних злочинів
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт із переліком воєнних злочинів / Фото: ілюстративне

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує запровадити докладний перелік воєнних злочинів у Кримінальному кодексі України. Серед них — примусова паспортизація, депортація, незаконне позбавлення волі, сексуальне насильство та позбавлення права на справедливий суд.

Про це повідомляє Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), представники якої долучилися до підготовки документа. Законопроєкт оприлюднений на сайті парламенту.

Документ має узгодити українське законодавство з Римським статутом Міжнародного кримінального суду. Над ним працювала міжвідомча група при Офісі генпрокурора за участі представників державних органів, українських і міжнародних експертів та громадянського суспільства.

Навіщо потрібен окремий перелік

За даними, наведеними МІПЛ, від початку повномасштабного вторгнення в Україні зареєстрували понад 250 тисяч воєнних злочинів. Водночас чинна стаття 438 Кримінального кодексу не містить їхнього докладного переліку відповідно до сучасного міжнародного кримінального права.

Як пояснює представник Офісу генпрокурора Станіслав Петренко, більшість таких діянь нині кваліфікують як «інші порушення законів та звичаїв війни». За цим формулюванням можуть стояти зовсім різні злочини — від примусового переміщення людей до позбавлення права на справедливий суд.

«Адже нікому не спадає на думку об’єднати в межах однієї статті такі різні злочини, як убивство, грабіж, крадіжка, умисне тілесне ушкодження чи сексуальне насильство», — зазначає Петренко.

Докладний перелік має допомогти слідчим і прокурорам точніше визначати вчинений злочин та обґрунтовувати підозри. Для потерпілих це означатиме, що в документах буде чітко названо, від якого саме злочину вони постраждали.

За словами адвоката й експерта МІПЛ Андрія Яковлєва, зміни також дадуть змогу вести точнішу статистику: бачити, які злочини розслідують, а яким приділяють недостатньо уваги.

Що пропонують включити до каталогу

Законопроєкт передбачає 56 категорій воєнних злочинів. Їх пропонують поділити на п’ять груп:

  • злочини проти особи;
  • злочини проти власності;
  • застосування заборонених методів ведення війни;
  • застосування заборонених засобів ведення війни;
  • злочини проти культурних цінностей.

Серед конкретних діянь — захоплення заручників, депортація та насильницьке переміщення, зґвалтування, сексуальне рабство, розграбування, напади на цивільних, спричинення голоду та використання людей як «живих щитів».

Окремо до переліку включили примусову паспортизацію. За поясненням авторів, у Римському статуті вона не виділена як самостійний склад злочину.

Пропонують розширити й перелік злочинів проти культурної спадщини. Зокрема, додати незаконне вивезення культурних цінностей з окупованої території, передачу права власності на них, проведення археологічних розкопок та зміну об’єктів культурної спадщини чи способу їх використання.

Автори пояснюють: 56 категорій у законопроєкті не означають вужчого переліку, ніж 60 форм воєнних злочинів у Римському статуті. Український документ об’єднує деякі діяння, які статут окремо визначає для міжнародних і неміжнародних збройних конфліктів.

Законопроєкт також пропонує встановити відповідальність за вербування та використання у збройному конфлікті дітей до 18 років, а також за пропаганду їхнього залучення до військової служби.

«Римський статут встановлює вікову межу дітей до 15 років, тоді як наш проєкт закону передбачає захист осіб до 18 років», — наголошує Яковлєв.

Що буде з уже відкритими справами

Документ передбачає зміни й до статті про злочин агресії. Автори пропонують уточнити коло осіб, які можуть нести за нього відповідальність. Ідеться про тих, хто контролює або визначає політичні чи військові дії держави, а також має значний вплив на відповідні державні процеси.

За словами Петренка, законопроєкт не передбачає скасування кримінальної відповідальності чи пом’якшення покарання за воєнні злочини. Він наголошує, що вже відкриті провадження не закриватимуть, а винесені вироки не переглядатимуть. Водночас питання зміни кваліфікації в поточних розслідуваннях ще остаточно не вирішене.

За поясненням Яковлєва, документ також зберігає норму про відповідальність за інші порушення міжнародного гуманітарного права, які не увійшли до каталогу, та виключає можливість амністії.

Читайте також: «Вранці я написала: “Я тебе кохаю і бережу”. Він цього повідомлення вже не прочитав»



Зроби Точку Сходу своїм джерелом новин у Google

Додати у Google

Підписуйтесь на нас у соціальних мережах.

Завантажити ще...
Загальнонаціональна
ХВИЛИНА МОВЧАННЯ
00:00