В Україні розробляють стратегію деокупації та реінтеграції захоплених територій
Україна планує проводити деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованих територій у чотири етапи. Вони охоплюють підготовку до звільнення, стабілізацію ситуації після деокупації, перехідний правовий режим і повноцінне відновлення українського державного управління.
Проєкт Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території України презентувала народна депутатка Таміла Ташева на форумі «Тимчасово окуповані території України — від стратегії до дії». Про це повідомляє ZMINA.
Документ має об’єднати державну політику щодо всіх тимчасово окупованих територій — як захоплених Росією з 2014 року, так і окупованих після початку повномасштабного вторгнення. Також він враховує попередні напрацювання, зокрема стратегію щодо Криму, затверджену у 2021 році.
За словами Ташевої, готуватися до деокупації потрібно ще до звільнення територій. Ідеться про плани у сферах безпеки, освіти, кадрового забезпечення, правових механізмів і комунікації з жителями окупованих територій.
«Політика деокупації має бути проактивною. Ми маємо працювати так, щоб на момент деокупації вже мали план з безпеки, освіти, кадрового резерву, правових механізмів та проактивну комунікацію з нашими громадянами, які проживають на тимчасово окупованих територіях», — сказала депутатка.
Під час підготовки проєкту провели чотири загальні засідання робочої групи за участю понад 80 людей, а також зустрічі тематичних і регіональних підгруп. Учасники обговорювали ситуацію в Криму, Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях.
Один із головних висновків — реінтеграція має стосуватися передусім людей, а не лише повернення контролю над територіями.
«Держава має не лише повернути контроль, а й відновити довіру через зрозумілі правила, правову визначеність, людське ставлення, повагу до досвіду людей та здатність держави чесно говорити про складні речі», — наголосила Ташева.
Які чотири етапи передбачає стратегія
Перший — підготовчий. Він триває вже зараз і продовжуватиметься до фактичного звільнення територій. На цьому етапі Україна планує посилювати санкційний і дипломатичний тиск на Росію, документувати воєнні злочини та збитки, готувати кадровий резерв і законодавчі зміни.
Також передбачена стратегічна комунікація з жителями окупованих територій, збереження зв’язків із ними та окрема робота з дітьми й молоддю.
Другий — стабілізаційний. Після деокупації головними завданнями стануть безпека населення, захист прав людини, відновлення правопорядку, гуманітарна допомога, розмінування та ідентифікація громадян.
Також готуватимуть відновлення роботи органів влади, зокрема військових або військово-цивільних адміністрацій.
Третій — перехідний правовий режим. На цьому етапі планують відновлювати доступ до адміністративних, соціальних та економічних послуг, перевіряти документи й державні реєстри. Також передбачені заходи з відновлення довіри до української держави, подолання наслідків російського інформаційного впливу, підготовка до виборів і реформа децентралізації.
Четвертий — повноцінна реінтеграція. Він передбачає повернення звільнених територій до українського правового, політичного, інформаційного, освітнього та культурного просторів. Також планують проводити вибори після припинення або скасування воєнного стану, виконання визначених законом умов і досягнення необхідних показників безпеки.
Ташева пояснила, що ці етапи не мають фіксованих календарних строків. Різні території можуть одночасно перебувати на різних стадіях, а тривалість кожної залежатиме від безпекової ситуації та спроможності державних органів.
Що ще передбачає документ
Стратегія охоплює кілька напрямів державної політики. Серед них — безпека, міжнародна співпраця, захист прав людини, відновлення державного управління, інформаційна та культурна реінтеграція, економічне й екологічне відновлення.
Зокрема, у сфері прав людини йдеться про відповідальність за міжнародні злочини, підтримку людей, які залишаються в окупації, врегулювання питань документів та освіти, відшкодування завданих збитків, деколонізацію та збереження пам’яті.
Окремо передбачили відновлення роботи місцевого самоврядування, підготовку кадрів, відновлення державних інституцій та надання адміністративних послуг, зокрема через цифрові сервіси. Також планують підтримувати релоковані органи місцевого самоврядування, повертати регіональні медіа та розвивати суспільний діалог.
Економічний блок охоплює підготовку спеціальних умов для відновлення територій, перевірку майнових прав, відновлення банківської системи та залучення інвестицій. В екологічній сфері передбачений аудит завданих збитків і підготовка до зеленого відновлення.
Під час презентації Ташева також наголосила, що сам факт проживання на тимчасово окупованій території не може бути підставою для притягнення людини до відповідальності.
«Питання критеріїв розмежування колабораційної діяльності має бути предметом окремого закону і змін до Кримінального кодексу. Але, безперечно, загалом ми окреслили питання відповідальності й того, що наші громадяни лише за факт проживання на окупованій території не мають нести такої відповідальності», — зазначила депутатка.
Коли можуть затвердити стратегію
За словами Ташевої, проєкт документа вже передали на погодження центральним органам виконавчої влади, обласним військовим адміністраціям і профільним установам. Також провели електронні консультації з громадськістю, а отримані пропозиції та зауваження опрацьовують.
Депутатка сподівається, що до кінця 2026 року стратегію затвердять як рішення Ради національної безпеки і оборони України та введуть у дію указом президента.
Після цього Кабінет Міністрів має розробити план заходів із її реалізації. У ньому визначать конкретні строки, відповідальні органи, кількісні та якісні показники, а також необхідні ресурси. Фінансувати виконання стратегії планують із державного бюджету, коштом конфіскованих активів Росії та за підтримки міжнародних партнерів.
Водночас Ташева підкреслила, що робота з жителями окупованих територій триває незалежно від ухвалення стратегії.
Читайте також: Президент України заявив, що готовий до заморозки лінії фронту «так, як є зараз» для підписання мирної угоди