Житло, лікування і статус: з якими труднощами стикаються звільнені цивільні після російського полону

Після повернення з російського полону цивільні українці найчастіше стикаються з проблемами житла, доступу до медичної допомоги, відновлення документів, отримання офіційного статусу та нестачею коштів для базових потреб. Водночас багатьом потрібна тривала психологічна підтримка та соціальний супровід, яких нинішня система не забезпечує в достатньому обсязі.

Про це свідчать результати дослідження «Після полону: з чим стикаються звільнені цивільні», яке провели Фундація захисту громадянського суспільства Civis Fortis спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

У межах дослідження провели три фокус-групові дискусії та 13 глибинних інтерв’ю із 36 звільненими цивільними, а також опитали 25 експертів із державного, правозахисного та громадського секторів. Усі учасники дослідження надавали свідчення анонімно.

Після звільнення — новий етап боротьби

За словами дослідників, головна проблема полягає не лише в нестачі ресурсів, а й у відсутності комплексної системи підтримки цивільних після звільнення.

Автори зазначають, що сьогодні в Україні фактично немає чіткого «маршруту цивільного полоненого» після повернення. Люди часто не знають, куди звертатися по допомогу, як оформлювати документи, отримувати лікування чи державні гарантії.

Особливо гостро це відчувають ті, хто повернувся не в межах офіційних обмінів, а самостійно через треті країни або після звільнення з окупованих територій. Такі люди нерідко залишаються поза системою підтримки та роками доводять факт незаконного утримання.

Медична допомога часто обмежується діагностикою

Експерт Фонду «Демократичні ініціативи» Максим Паращевін зазначає, що після звільнення люди зазвичай отримують лише первинну медичну допомогу на обмежений термін.

За його словами, часто йдеться про обстеження та рекомендації без подальшого лікування. Водночас наслідки полону і тортур потребують тривалої реабілітації, спеціалізованого лікування та психологічної підтримки, яких нинішня система не гарантує.

Дослідження також зафіксувало значний попит на стоматологічну допомогу, яка практично не покривається державними програмами.

Без житла та стабільного доходу

Однією з найболючіших проблем залишається житло. Багато звільнених цивільних втратили домівки або не мають доступу до свого майна, яке залишилося на тимчасово окупованих територіях.

Через це після повернення люди змушені жити у тимчасових прихистках, гуртожитках, модульних містечках або винаймати житло власним коштом.

Колишній полонений Костянтин Давиденко, який провів у російській неволі в окупованому Криму сім із половиною років, розповів, що саме житло та стоматологія залишаються сферами, де підтримки бракує найбільше.

Окремим викликом є фінансова нестабільність. Потреба у коштах виникає одразу після звільнення, тоді як державні виплати часто надходять із затримкою. Крім того, одноразова допомога у розмірі 100 тисяч гривень не переглядалася з 2018 року і, на думку учасників дослідження, вже не відповідає реальним потребам людей після полону.

Статус, який складно отримати

Попри те, що відновлення паспорта, ідентифікаційного коду чи довідки ВПО зазвичай відбувається відносно швидко, проблеми виникають із підтвердженням трудового стажу, відновленням дипломів та інших документів.

Ще складнішою є процедура отримання статусу особи, позбавленої особистої свободи внаслідок збройної агресії РФ.

Для цього необхідно надати документальні підтвердження перебування в незаконному утриманні, яких багато людей просто не мають. За даними дослідження, близько третини опитаних не змогли отримати цей статус саме через відсутність необхідних доказів.

Особливо складною ситуація є для тих, хто повернувся самостійно. Без офіційного підтвердження полону вони не можуть скористатися частиною державних гарантій та соціальних виплат.

«Я сподівалася, що після повернення мені пояснять, на яку допомогу я маю право і як її отримати. Але натомість довелося самій розбиратися з документами та доводити пережите», — розповіла звільнена з полону Олена Ягупова.

Потрібна не разова допомога, а система

Окремим висновком дослідження стала потреба у довгостроковій соціальній реінтеграції звільнених цивільних. Після повернення люди потребують не лише одноразових виплат чи консультацій, а постійного супроводу — від оформлення документів і пошуку житла до доступу до медицини, освіти та працевлаштування.

Правова аналітикиня Civis Fortis Анастасія Одінцова наголошує, що звільнені цивільні потребують системної підтримки протягом тривалого часу. Серед рекомендацій експертів — розвиток спеціалізованих програм медичної та психологічної реабілітації, створення механізмів тимчасового житлового забезпечення, спрощення процедури отримання статусу та посилення координації між державними органами.

Автори дослідження підкреслюють: сьогодні багато проблем після звільнення вирішуються завдяки громадським організаціям та волонтерам. Водночас держава потребує цілісної моделі підтримки цивільних полонених — від перших годин після звільнення до повноцінного повернення людини до самостійного життя.

Читайте також: «Це не патріотизм, це — здоровий глузд». Історія Ігоря Кір’яненка, який провів сім років у російському полоні

---

---