Будинки в селах для переселенців: як отримати житло

Держава запускає програму придбання житла у сільській місцевості для внутрішньо переміщених осіб. На першому етапі планують придбати 53 будинки. Жити в них переселенці зможуть безкоштовно до трьох років із можливістю продовження цього строку.

У жовтні 2026 року уряд виділив на цю програму 26,5 мільйона гривень. Кошти спрямують громадам, які мають сформувати фонд житла для ВПО.

Як працюватиме ця програма і хто може отримати будинок у селі — говорили у проєкті «На часі».

Як та де обиратимуть та купуватимуть будинки

На першому етапі програма охопить вісім областей: Волинську, Дніпропетровську, Київську, Кіровоградську, Миколаївську, Харківську, Херсонську та Чернівецьку.

Загалом планують придбати 53 будинки у 19 територіальних громадах. Найбільшу кількість житла за поточним розподілом коштів передбачили для Київської області.

Програма передбачає, що громади купуватимуть будинки за державну субвенцію — кошти, які надходять із державного бюджету до місцевих бюджетів на визначену мету. Після придбання житло включатимуть до місцевого фонду для тимчасового проживання переселенців.

Тобто будинок не передаватимуть родині у власність. ВПО зможуть безкоштовно в ньому жити протягом трьох років із можливістю продовження.

Програма передбачає пріоритет для переселенців, які належать до найбільш вразливих категорій населення.

Першочергово будинки зможуть отримати:

• багатодітні родини;
• люди з інвалідністю та сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю;
• діти-сироти та люди, позбавлені батьківського піклування;
• люди старшого віку.

Водночас сама належність до однієї з цих категорій не означає автоматичного отримання будинку. Громадам потрібно буде оцінити потребу в такому житлі та визначити, хто готовий переїхати до сільської місцевості.

Експертка Асоціації міст України з питань соціального захисту Людмила Яремчук пояснює: перш ніж шукати будинки, громади мають з’ясувати, чи є серед переселенців люди, які справді хочуть жити в селі.

«Кожна територіальна громада повинна розуміти, чи є потреба в такому житлі. Чи є внутрішньо переміщені особи, які готові проживати саме в сільській місцевості? Адже село — це все ж таки своя специфіка», — говорить Людмила Яремчук.

При цьому важливо, щоб до вибору будинків долучалися не лише представники місцевої влади, а й самі переселенці, зокрема через ради ВПО.

Також переселенці можуть ознайомитися з програмою та обрати будинок з переліку на сайті «Прихисток». Це платформа, яку створили Міністерство соціальної політики та благодійний фонд «Прихисти своїх». Вона поєднує пошук роботи і житла для внутрішньо переміщених осіб.

Що потрібно зробити переселенцям, які хочуть отримати будинок

Звертатися потрібно до органів місцевого самоврядування громади, де переселенець планує отримати будинок, а не за місцем попереднього проживання.

Наприклад, якщо людина виїхала зі Слов’янська та зареєструвалася як переселенець в Івано-Франківській міській територіальній громаді і хоче взятиу часть у програмі, то саме до місцевої влади цієї громади їй потрібно звертатися.

За поясненням Людмили Яремчук, після визначення громадою потреби та пошуку відповідного житла переселенець має подати заяву про згоду проживати у такому будинку.

У заяві потрібно зазначити, чи планує людина переїжджати сама, чи разом із членами родини.

Наступний етап — узгодження вартості будинку з власником. Громада має попередньо домовитися про ціну, перш ніж звертатися по фінансування.

Після цього місцева влада повідомляє обласну військову адміністрацію про рішення придбати конкретний будинок. ОВА, своєю чергою, передає Міністерству соціальної політики інформацію про суму субвенції, необхідну для придбання житла.

Таким чином, процес передбачає кілька послідовних кроків: визначення потреби, пошук придатного будинку, згоду переселенця на проживання, погодження вартості та звернення щодо фінансування.

За умовами експериментального проєкту, житло надаватимуть для тимчасового проживання строком до трьох років із можливістю продовження.

Водночас важливо розуміти, що програма не передбачає автоматичного переходу будинку у власність переселенців.

Так до кінця цього року будинками планують забезпечити 53 родини ВПО.

Чи зможе програма забезпечити житлом більше переселенців?

На думку Людмили Яремчук, успіх програми залежатиме насамперед від того, чи вистачить на неї державного фінансування. Тому важливо, щоб держава продовжувала виділяти кошти на програму й надалі, зокрема у 2027 році, і збільшувала обсяги фінансування.

«Якщо ми говоримо про перший транш і придбання всього лиш 53 будинків, то розуміємо, що це не така вже й велика кількість. Маю надію, що кошти в державному бюджеті України передбачатимуться і в наступних роках, зокрема у 2027 році, причому в більшому обсязі», — говорить експертка.

Також вона сподівається на підтримку міжнародних партнерів, які допомагають Україні з гуманітарними програмами та підтримкою внутрішньо переміщених осіб.

Водночас народний депутат України та співзасновник ГО «ВПО Україна» Максим Ткаченко вважає, що держава надто повільно реалізує програму придбання будинків для переселенців.

За його словами, наприкінці жовтня під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з’ясувалося, що Міністерство соціальної політики ще не придбало жодного будинку для ВПО, хоча на програму в бюджеті передбачили 500 мільйонів гривень.

Депутат стверджує, що цього року громади мали б придбати щонайменше тисячу будинків і передати їх переселенцям. Однак цього не сталося.

«Кінець року, вже листопад. На засіданні ТСК ми з’ясували, що жодного будиночка на селі Міністерство соціальної політики так і не купило нашим людям. Тобто 500 мільйонів є в бюджеті, але будинків — нуль», — говорить Максим Ткаченко.

Він також пов’язує із цією ситуацією появу постанови про звільнення міністра соціальної політики Дениса Улютіна, яку, за його словами, ініціювали після засідання комісії. Депутат вважає, що міністерство мало пришвидшити запуск програми, адже мільйони переселенців потребують житла.

На думку Максима Ткаченка, оцінювати ефективність програми потрібно не за кількістю виділених коштів чи придбаних будинків, а за тим, коли переселенці зможуть фактично в них оселитися. Він вважає, що до кінця 2026 року програма вже не дасть очікуваного результату.

Які умови мають бути в селах для переселенців?

За словами Максима Ткаченка, переселенці самі мають обирати громади, у яких хотіли б отримати будинок. Під час вибору вони зможуть оцінити, чи підходять їм місцева інфраструктура, доступ до медичних послуг та інші умови.

Водночас депутат визнає, що в селах можливості будуть більш обмеженими, ніж у містах. Зокрема, мова йде про меншу кількість робочих місць і медичних закладів. Тому, на його думку, програма не передбачає купівлю будинків у віддалених населених пунктах без належної інфраструктури.

«До 500 тисяч гривень, повірте, можна купити будиночок у більш-менш цивільних селах», — зазначає Максим Ткаченко.

Він також говорить, що громади можуть залучати міжнародних партнерів до облаштування житла. Йдеться, зокрема, про допомогу з ремонтом, благоустроєм території біля будинків, а також створенням умов для ведення власного господарства — наприклад, облаштування теплиць.

Тобто, на думку депутата, громади мають не лише придбати будинки, а й долучитися до створення умов, які допоможуть переселенцям облаштуватися на новому місці.

Максим Ткаченко переконаний, що попит на таку програму є. Однак він міг би бути значно більшим, якби переселенці отримували будинки у власність, а не лише право на тимчасове проживання.

«Коли людям не дають ключі й не передають будинок у власність, я не здивуюся, якщо попит буде маленьким», — вважає Максим Ткаченко.

---

---