Росія зареєструвала понад 11 тисяч смертей іноземців, які воювали проти України

Російська влада зареєструвала 11 335 смертей іноземців, які воювали проти України на боці РФ. Загиблі походили майже зі 100 країн світу. Такі дані містяться у конфіденційних записах Росстату. Про це йдеться в розслідуванні Bloomberg.

Журналісти проаналізували понад 11 мільйонів свідоцтв про смерть та супровідних записів. Зокрема, вони досліджували інформацію про місце народження, громадянство та місце смерті людей. Іноземцями вважали тих, хто народився за межами Росії або мав інше громадянство.

За даними Росстату, 11 335 смертей зафіксували з 24 лютого 2022 року до кінця серпня 2026-го. У документах загибель людей прямо пов’язували з війною — зокрема, згадували «військову операцію», обстріли або атаки дронів.

Більшість загиблих — вихідці з колишніх радянських республік

Найбільше серед загиблих — вихідців із колишніх радянських республік. Близько 3700 людей були громадянами України або народилися на її території після проголошення незалежності у 1991 році. Серед тих, чиї адреси вдалося встановити, більшість проживали на окупованих Росією територіях сходу та півдня України.

Ще близько 80% решти загиблих іноземців походили з інших колишніх радянських республік. Загалом понад 6 тисяч загиблих народилися за межами Росії, але на момент смерті вже мали російське громадянство.

Кількість зареєстрованих смертей зростала разом із загальними втратами російської армії. Якщо у 2022 році зафіксували близько 630 смертей іноземців, то у 2025-му — понад 5500. Це більш ніж у вісім разів більше.

Росія почала вербувати більше людей з Африки

Дані Росстату також показують, як змінювалася географія вербування іноземців. Найбільше загиблих із Непалу припало на 2023–2024 роки, зі Шрі-Ланки та Китаю — на 2024–2025 роки. А з кінця 2025-го зросла кількість смертей військових із Колумбії, Кенії та Нігерії.

Загалом серед загиблих було близько 340 вихідців з африканських країн. Більшість цих смертей припадає на період із 2025 року. Найбільше загиблих були громадянами або вихідцями з Єгипту, Камеруну, Нігерії, Кенії та Гани.

Водночас у масиві даних не знайшли жодної смерті військових із Північної Кореї, хоча ця країна направила до Росії тисячі військовослужбовців для участі у війні. Журналісти припускають, що Росія могла не оформлювати свідоцтва про їхню смерть, оскільки північнокорейці воювали у складі іноземних підрозділів, а не вступали до російської армії.

Реальна кількість загиблих може бути більшою

У Bloomberg наголошують, що фактична кількість загиблих іноземців, імовірно, вища. Частина військових досі вважається зниклою безвісти, деякі тіла не ідентифікували. Крім того, смерті від поранень могли реєструвати із затримкою або за іншими категоріями. Особливо неповними є дані за 2026 рік.

Українські оцінки кількості іноземців, яких Росія залучила до війни, також відрізняються. Секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитро Усов повідомляв, що станом на жовтень Росія завербувала близько 46 тисяч іноземців. За його словами, Україна взяла в полон військових РФ із 59 країн, а цього року Москва планувала залучити ще 18,5 тисячі іноземців.

Водночас начальник української військової розвідки називав меншу цифру — близько 28 тисяч завербованих іноземців.

У матеріалі Bloomberg також згадують ситуацію з громадянами Перу. Міністр закордонних справ країни Карлос Еспа минулого тижня їздив до Москви, щоб з’ясувати долю щонайменше 430 перуанців, яких завербували до російської армії. За даними уряду Перу, 25 із них загинули, а понад 180 вважаються зниклими безвісти.

Російська влада заперечує використання оманливих методів вербування іноземців. Водночас після повідомлень про загибель громадян інших країн, яких могли заманити до Росії обіцянками громадянства, грошей або роботи, занепокоєння висловлювали, зокрема, Киргизстан, Казахстан, Кенія та Гана.

Як журналісти отримали дані Росстату

Масив інформації для розслідування отримали після кібератаки на внутрішню інфраструктуру Росстату. 1 листопада угруповання Silent Crow та Cyber Partisans заявили, що отримали доступ приблизно до 25 тисяч комп’ютерів і викрали близько 23 терабайтів інформації.

Росстат згодом повідомив про цілеспрямовані кібератаки, однак заперечив, що його бази даних були скомпрометовані або конфіденційна інформація потрапила до сторонніх осіб.

Читайте також: Окупанти залучають найманців і ув’язнених до штурмів на Покровському напрямку

---

---