Обмін 24 квітня: додому повернулися герої матеріалів «Точки Сходу»
24 квітня 2026 року в Україну в межах обміну повернулися 193 військовослужбовці. Серед них — герої матеріалів «Точки Сходу». Нам важливо розповідати історії їхньої служби та боротьби, але ще важливіше — повідомляти про їхнє повернення додому.
Цього дня з полону звільнили двох військових, про яких ми писали в межах нашої рубрики — Микиту Маркітанова та Івана Кулєшова. Про це нам повідомили рідні військових.
Микита Маркітанов: полон, який мама побачила на відео
Захисника Авдіївського напрямку Микиту Маркітанова росіяни взяли у полон у лютому 2024 року. Обставини захоплення його мати, Світлана, дізналася з відео, яке опублікували окупанти.
Микита добровільно пішов на фронт у липні 2023 року. Після навчання його направили під Авдіївку — це було вже у січні 2024-го.
Він перебував в одній із чеченських колоній. У січні 2025 року, вперше за час полону, зміг зв’язатися з мамою по відео.
«16 лютого 2024 року на одному з російських пабліків я знайшла відео, як Микиту та його побратимів беруть у полон. Вони всі були такі молоді, просто діти…
Вперше за довгий час я побачила сина 26 січня 2025 року. Він зателефонував з чеченської колонії. В його очах були спустошення та розпач… Навіть коли я показала йому його маленьку сестру, жоден м’яз на його обличчі не затремтів», — розповідала раніше Світлана.
Під час короткої розмови вона встигла сказати головне — що бореться за його звільнення і просить триматися.
Іван Кулєшов: «Чи буде обмін?»
Іван Кулєшов — старший солдат 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Він пішов на фронт з перших днів повномасштабної війни, а вже у січні 2023 року потрапив у полон.
Його також утримували у Чечні. Звідти він кілька разів телефонував рідним — і щоразу питав про одне: чи є шанс на обмін.
«16 січня 2023 року ми дізналися, що Ваня в полоні. На відео, яке розмістили росіяни, було видно, як його допитують одразу після захоплення. Він був поранений у ногу, без бушлата, сильно кашляв… Потім я знаходила ще кілька відео — на одному допит, на іншому впізнала його по голосу», — розповідала його сестра Тетяна.
Рідні Івана, як і Микити, весь цей час боролися: виходили на акції підтримки військовополонених, зверталися до державних органів, не припиняли чекати.
Слідкуйте за новими матеріалами у рубриці Полонені на нашому сайті.
«Точка Сходу» продовжує розповідати історії тих, хто досі у полоні або вважається зниклим безвісти. Ми відкриті для кожного, хто не втрачає надію і чекає на повернення близької людини додому. Ваші голоси мають бути почутими! Якщо хочете розповісти свою історію — напишіть нам в особисті повідомлення у соцмережах Instagram або Facebook.
Підписуйтесь на нас у соціальних мережах.
Підтримайте нашу роботу і допоможіть нам зростати та надавати якісні послуги.
