Реабілітація починається ще в автобусі: як держава підтримує звільнених із російського полону
Реабілітація українських військових починається одразу після повернення з російського полону — ще дорогою від кордону до лікарні. У перший місяць вони проходять медичне обстеження, отримують психологічну допомогу, одяг і речі першої потреби. Після цього починається триваліший процес реінтеграції, який допомагає адаптуватися до життя після тривалого ув’язнення.
Про це розповів керівник пресслужби Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко під час панельної дискусії «Як не втратити людину після полону» на форумі «Збереження та відновлення людського капіталу в умовах війни». Його організувала «Точка Сходу» у Києві.
За словами Яценка, до роботи зі звільненими залучені різні державні установи, зокрема Міністерство соціальної політики та Міністерство охорони здоров’я. Координаційний штаб узгоджує їхню роботу, а порядок допомоги визначений окремою постановою Кабінету Міністрів №296.
Представники Координаційного штабу супроводжують звільнених у автобусах від кордону до медичних закладів. Цей час використовують для першої психологічної підтримки та спілкування з людьми, які щойно повернулися з полону.
«Це той період, коли з ними потрібно говорити», — зазначив Петро Яценко.
Після прибуття звільнених забезпечують речами першої потреби. Держава готує для них спеціальні наплічники з одягом відповідно до сезону, продуктами на перший час, документами та пам’ятками з подальшими інструкціями.
Перший місяць після повернення люди проводять у медичних закладах. Якщо у 2022 році цей період тривав два тижні, то тепер його збільшили до місяця. Це пов’язано з тим, що українці можуть перебувати в полоні по кілька років і повертатися з серйозними проблемами зі здоров’ям.
У цей час вони проходять медичні обстеження, отримують необхідне лікування та психологічну допомогу. Зокрема, фахівці проводять спеціальні бесіди, під час яких людина може розповісти про пережите в спокійній атмосфері.
Після першого місяця медичної реабілітації починається реінтеграція — повернення до повсякденного життя. За словами Яценка, після тривалого полону люди можуть втрачати навіть звичні побутові навички.
Окрім медичної та психологічної допомоги, звільнені можуть скористатися державними програмами підтримки. Серед них — можливість отримати кредит на відкриття власної справи, безоплатні поїздки на відпочинок, навчання, перекваліфікація та професійна реабілітація.
Чому важливо говорити про життя після полону
Панельна дискусія стала продовженням журналістського проєкту «Полонені», який реалізує «Точка Сходу». Його авторка, журналістка Ганна Дробот, уже підготувала понад 270 історій українських військовополонених і цивільних, підтримує зв’язок із їхніми родинами та стежить за поверненням героїв додому.
Однак із часом редакція зрозуміла, що важливо розповідати не лише про очікування обміну та саме звільнення, а й про те, що відбувається з людиною після повернення. Адже завершення полону не означає завершення труднощів. Попереду — лікування, відновлення, адаптація та пошук свого місця в житті.
Саме тому «Точка Сходу» винесла цю тему на окреме обговорення за участю людей, які безпосередньо працюють зі звільненими з полону та їхніми родинами.
Читайте також: Шукають своїх і допомагають іншим: як родини військових об’єдналися у «Жінки ТРО»
Підписуйтесь на нас у соціальних мережах.
